джерельна вода

вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.

* * *

джерельна вода; вода з криниці (з колодязя)

n ж. ім'я

Спрінг

* * *

1) стрибок; розбіг

2) дiaл. музика для танців у швидкому темпі

3) енергія, жвавість

4) cпopт. стрибучість

1) (sprang, sprung; sprung)

2) скакати, стрибати

3) кидатися

4) ( spring up) підхоплюватися; змусити підхопитися; зніматися з місця, спурхувати ( про дичину)

5) піднімати ( дичину)

6) з'являтися, виникати; виростати; підніматися ( spring up)

7) швидко переходити в інший стан

8) раптово відкрити, повідомити

9) cл. організовувати кому-небудь втечу; звільнитися з в'язниці, вийти з в'язниці

10) витрачати, платити

1) джерело

2) теча, тріщина

3) початок, джерело, походження

4) молода поросль; гайок, лісочок

1) (sprang, sprung; sprung)

2) випливати; бити джерелом, бризкати

3) приливати (нaпp., про кров), кидатися; виступати (нaпp., про сльози)

4) часто pass походити, бути нащадком, потомком ( spring up); виникати; бути породженим ( чим-небудь)

5) давати початок, створювати

6) давати течу ( to spring a leak); давати тріщину; розколюватися, тріскатися; розколювати; жолобитися, коробитися

7) розтягти (м'яз, сухожилля)

8) копати, рити

9) гipн. розширювати дно свердловини

1) пружина, ресора

2) пружність, еластичність

3) pl мотив, причина

1) оснащувати пружиною або ресорою; встановлювати на пружині; відпускати пружину; захлопуватися або розкриватися ( за допомогою пружини)

2) приводити в дію

1) весна

2) пoeт. ранній період ( чого-небудь)

1) весняний

2) c-г. ярий, яровий

3) молодий

джерельна вода

1) стрибок; розбіг

2) дiaл. музика для танців у швидкому темпі

3) енергія, жвавість

4) cпopт. стрибучість

1) (sprang, sprung; sprung)

2) скакати, стрибати

3) кидатися

4) ( spring up) підхоплюватися; змусити підхопитися; зніматися з місця, спурхувати ( про дичину)

5) піднімати ( дичину)

6) з'являтися, виникати; виростати; підніматися ( spring up)

7) швидко переходити в інший стан

8) раптово відкрити, повідомити

9) cл. організовувати кому-небудь втечу; звільнитися з в'язниці, вийти з в'язниці

10) витрачати, платити

1) джерело

2) теча, тріщина

3) початок, джерело, походження

4) молода поросль; гайок, лісочок

1) (sprang, sprung; sprung)

2) випливати; бити джерелом, бризкати

3) приливати (нaпp., про кров), кидатися; виступати (нaпp., про сльози)

4) часто pass походити, бути нащадком, потомком ( spring up); виникати; бути породженим ( чим-небудь)

5) давати початок, створювати

6) давати течу ( to spring a leak); давати тріщину; розколюватися, тріскатися; розколювати; жолобитися, коробитися

7) розтягти (м'яз, сухожилля)

8) копати, рити

9) гipн. розширювати дно свердловини

1) пружина, ресора

2) пружність, еластичність

3) pl мотив, причина

1) оснащувати пружиною або ресорою; встановлювати на пружині; відпускати пружину; захлопуватися або розкриватися ( за допомогою пружини)

2) приводити в дію

1) весна

2) пoeт. ранній період ( чого-небудь)

1) весняний

2) c-г. ярий, яровий

3) молодий

I. см. Жив.

II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];

2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];

3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;

4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].

* * *

1) ключевий;

2) джерельний, джереляний, джереловий, (колодезный) криничний, криничаний. Вода -вая - джерельна, кринична, криничана вода, джерелівка.

* * *